КОРОТКА ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

Місто Мукачево має давню і славну історію. Це одна із найцікавіших сторінок Закарпаття. 1108 років минуло з часу першої писемної згадки про місто. Мукачево засноване на перехресті історично сформованих торгових шляхів, у XIV столітті йому було надано статус міста. Тоді Мукачево було внесено в перелік королівського майна і йому надано привілеї, які надавалися й іншим середньовічним містам. За цей період місто будувалось, розширювалось, змінювався склад його населення. З давніх часів тут пересікались не тільки торгівельні шляхи, але й стикалися різні культури. Над Мукачевом протягом віків проносилися різні політичні бурі. Воно входило до складу Угорщини, Галицько-Волинського князівства, Австрії, Австро-Угорщини, Чехословаччини, Радянського Союзу. Тепер воно у складі незалежної, сувереної Української держави .

З якого б боку Ви не наближалися до Мукачева, звідусіль видно величний воєнно-архітектурний пам'ятник середньовіччя, овіяний легендами й боєвою славою - Мукачівський замок "Паланок", збудований для охрони і контролю торгових і воєнних шляхів, який відіграв важливу роль у становленні Мукачева. Саме з ним пов'язують і походження назви міста. Одна легенда гласить, що місто будувалось у тяжких муках, інша - що нібито під замком на річці Латориці були млини, де мололи зерно на муку і назва походить від слова мука.

Про винекнення замку точних відомостей немає. Припускають що в IX столітті на горі було невелике укріплення, збудоване для охорони кордонів Київської Русі за Карпатами. Стіни замку стримували половців у XI столітті, перетинали шлях татаро-монгольським ордам, у 1685-1688рр. борці за свободу протягом майже трьох років витримували в ньому облогу австрійських війск під командупанням досвідчених австрійських полководців. З 1703р. до 1718р. фортеця була оплотом куруців-борців проти деспотизму. Над її вежами гордо майоріли знамена революції і національно-визвольної боротьби 1848-1849рр. Знала вона і гіркі часи, коли стала тюрмою для політичних в'язнів, кращих синів багатьох народів Європи. У XX столітті замок був перетворений в казарми Чехословацької, Угорської армії. В 40-50-х роках він викокористовувався радянськими службами НКВС, КДБ, МВС.

З 1993 року тут розташовується Мукачівський історичний музей; відкрито краєзнавчий музей, картинну галерею.

Ще одною окрасою міста є й монастир на Черенечій горі, засновником якого був литовсько-руський князь Федір Корятович. Монастир теж зазнав багатьох пребудов і змін. До 1772 року тут була резиденція єпископів Мукачівської єпархії, в монастирі жили і працювали видатні культурні діячі краю. Зараз на Чернечій горі несе свою спасительну місію жіночий Свято-Миколаївський монастир.

В історії Закарпаття, зокрема і Мукачева, поворотним моментом стало визволення краю Червоною Армією в жовтні 1944 року від фашистських окупантів. 26 листопада 1944 року в Мукачівському кінотеатрі "Перемога" відбувся Перший з'їзд Народних комітетів, який прийняв Маніфест про возз'єднання Закрпатської України з Радянською Україною. Цей день вважається національним святом закарпатців.

Мукачево - колиска багатьох ремесел, що з віками переросли в потужний багатогалузевий промисловий комплекс. Як у минулому, далеко знали наших карбівничих ливарів, каменярів, гончарів, склодувів, так нині добре ім'я в Україні і за її межами мають мукачівські приладобудівники, лижники, трикотажники, бетонярі, швейники, кераміки, меблевики, цеглярі, кондитери.

Сьогодні Мукачево - велике європейське промислове місто, в якому вдалося зберегти і відновити у первісному вигляді будівлю ратуші, театру та інших об'єктів споруджених наприкінці позаминулого, початку минулого століття. Тут збережено архітектурну спадщину Австро-Угорщини, де витає дух Габсбургів та "застигла мелодія" витонченої готики з грайлим бароко.